Прага. День 3

Ночі в цьому місті короткі, особливо, якщо твій похід по ньому закінчується пізно вечором, а новий починається рано вранці, і зранку так хочеться залізти десь в кущики і поспати... Але це не просто кущики, це - Вальдштейнський парк (Valdštejnská Zahrada), і тут такі
дива, що сон швидко кудись дівається... Ось і перше диво: маленьке озерце, швидше навіть фонтан без самого фонтану, в якому табунами ходять такі величенні риби! По доріжках між кущами повільно прогулюються і заграють з туристами пави - білі і чорні. Величенні птахи з величенним шикарним хвостом. Тільки щось мені здається, що оцей ось чорний красень яскраво виражає те, що насправді вони думають про туристів. В кінці цих зелених доріжок з кущиками і маленькими статуями в римському стилі - будівля Сенату.
Але це далеко не єдиний зелений оазис в старому місті: весь Празький Град оточений садами і парками. Частина королівських садів знаходиться з північної сторони граду, частина - розкинулась по південних схилах. Саме на них ми прямуємо далі. Трояндове чудо: крок за кроком, ярус за ярусом, жовті, білі, червоні, чайні, з великими квітками, більшими за мою голову, на клумбах і з маленькими квіточками у тих, що обвивають дерев’яні арки і паркани.
А ще лимонні деревця в дерев’яних бочечках зі справжніми майже достиглими лимонами! Хух, ледь вилізли на гору, ледь стоїмо... А за нами - та сама казкова Прага з червоними дахами.
Чи то мені так здається, чи й справді нам з Курчам пасують квіточки...
Ще декілька кроків по бруківці вгору і ми знову перед одним з кам’яних чудес Праги - собором святого Віта, який можна сфотографувати повністю, лише влігшись біля нього на каміння. На жаль, охоронці Граду не розуміються на красі і полежати довго не дали.
Отак от "невибагливо" і "зі смаком" жили колись королі Богемії і Чехії... А книжки, що на поличках, певно занадто дорого коштували тоді.
Туристичний квиток на Празький Град дозволяє нам зайти ще в декілька місць, але за браком часу доводиться обмежитись Золотою вуличкою з безліччю приємних будиночків-музеїв і собором святого Георгія, величний інтер’єр частини якого ось справа.
Просидівши після цього півдня в рюкзаках на фіз-мат факультеті Карлового Університету, під вечір-таки вибираємось на свіже повітря і потрапляємо в один з найкращих пабів Праги - Пивоварський Клуб. Той самий, де в меню - близько 200 сортів чеського пива (одного тільки безалкогольного близько десятка!), половина з який в принципі не вивозиться на експорт - такий собі пивний бутік. А ще ковбаски з дєдовою квасолею, традиційне чеське вепрове коліно, приємна компанія, смачне пиво і просто радість...
Закінчуємо цей довгий день прогулянкою по вечірньому старому місту, через Влтаву, в метро, хостел, і спатки, спатки, спатки, відпочівати перед новим днем пригод. Ось яка вона красива - нічна Прага...