| Рано в ранці через вікно можна спостерігати купу бігаючих людей вздовж променаду: хто сам по собі, хто цілими групами. Певно, це друга частина тель-авівців, які не ходять по нічних клубах, а сплять вдома. Хоча, щось мені підказує, що по нічних клубах ходять здебільшого не тель-авівці, а туристи, як, наприклад, наші сусіди по хостелу, які о третій ночі розбудили мене своїми криками з коридору, тільки збираючись виїжджати. |
 |
 |
| Поснідавши залишками сухариків з горішками і йогуртом, рушаємо повз сяючі від вранішнього сонця дорогі готелі провідати древній Яфо. А ось і готель "Дан", той самий, про який в моєму підручнику з івриту йшлось, що це гарний готель біля моря. От коли буде у мене більше грошей, точно там поселюсь. А Яфо все такий самий майже незмінний, на відміну від свого молодого пригороду - Тель Авіву: ті ж древні і не дуже древні камені, що потопають в квітах... |
 |
 |
|
| На жаль, цього року місточок бажань із знаками зодіаку закрито через його критичний стан. Але ми знайшли фонтанчик з ними. А ще знайшли вихід на набережну біля морської мечеті. Схоже, що ця набережна є продовженням Тель-Авівського променаду. |
 |
 |
 |
 |
Особливо цікаво виглядає ця Джама ель-Бахар на фоні Місяця, який ще не сів, і дзвіниці церкви святого Петра. А зверху на гірці так само квітнуть чудові квіточки і ростуть древні алое з кактусами, які для маленького мене - як величезні дерева. Перший раз помітив, що в |
| цій країні є коти. Напевно, ці - нащадки тих, що якимось чином вийшли з Єгипту разом з Моїсеєм, бо їх досі тягне до єгипетських розвалин часів Рамзеса. Або ця яма - одне з тих небагатьох місць, де є тінь. |
 |
 |
| А ще ми знайшли невеличку вуличку, завішану картинами простонеба, прямо на стінах, заблукали, виблукали... |
 |
 |
| ...попрощались з Яфо і його різнокольоровими квітами... |
 |
 |
| ...і поїхали на захід в район Тель Авіва під назвою Рамат Ган, де знаходиться справжній шматочок Африки прямо посеред великого міста. Воно так і називається Зоологічний центр Тель Авіва - Сафарі. На справді, цей центр складається з двох частин: |
 |
| звичайного зоопарку, де можна ходити і дивитись звірят в закритих вольєрах і на огороджених територіях, і місця для справжнього сафарі - де звірятка пасуться на відкритій території, по якій треба проїжджати своєю машиною, і в деяких місцях бажано навіть із закритими вікнами. Принаймні на окремій території з левами. Але більшість інших тварин дуже мирні і дружні, як до гостей, так і одне до одного. Як, наприклад, оця зебра із зебренятком, і арабські антилопи. Якщо не зважати на їхню невелику сварку за те, хто тут крутіший і в кого більші роги. |
 |
 |
| Величезних бегемотів, здається, взагалі нічого не хвилює, окрім можливості поглибше занурити своє тіло в прохолодне озеро, лише іноді озираючись довкола. Поряд біля озера сидять рожеві фламінго і білі пелікани. |
 |
 |
| На відміну від території сафарі, де пейзаж нагадує справжній африканський, в зоопарку дерев і тіні побільше. Але маленьких пінгвінів це не дуже рятує. Тут для них на їхній галявинці поставлено три величезні вентилятори. Чесно кажучи, в празькому зоопарку, де вони мають свій акваріум з холодною водою, їм комфортніше. |
 |
 |
| Кожен рятується від спеки по-своєму: індійські слоники засипають себе соломою, наприклад. А от цього орангутанга, схоже, спека зовсім не хвилює. Він задумався про щось своє, високе... |
 |
 |
| А ось і одні з найбільших тварин в цьому зоопарку: плямисті красені жирафи і африканські слоники. Останні, на відміну від своїх індійських колег, рятуються від спеки, обляпуючи себе грязюкою - такий собі крем від опіків. |
 |
 |
| Є тут і так званий "дитячий зоопарк" - це такий зоопарк, де можна гладити тваринок. Тому і тваринки тут восновному домашні: маленькі коні, кози і вівці. |
 |
 |
 |
Ну що ж, пора вирушати далі. Прощаємось із звірятами, з модним і сучасним Тель Авівом з його скляними хмарочосами, і їдемо на північ до Кесарії, яка хоч далеко і не найстаріше місто в цій країні, але майже на дві тисячі років старіша за Тель Авів. |
| Цього разу ми приїхали в Кесарію вчасно і встигли прогулятись по території старого міста, що сьогодні є величезним національним парком під назвою "Кесарійська гавань". Як я вже колись писав, побудував це місто в 22 році до нашої ери цар Ірод Великий. А оскільки місце виявилось важливим стратегічним пунктом не тільки для Римської Імперії (до речі, саме Кесарія відібрала титул "морських воріт в Палестину" у Акко, в який ми поїдемо завтра), то і бачила вона не тільки римлян. І як це завжди буває, останні будівництва зберігаються якнайдовше. Тому і зустрічають нас при вході в місто не римські ворота з витонченими колонами, а мури і ворота хрестоносців. Оця споруда з гострокутими арками називається Кордегарія - це такі собі ворота в місто, що захищали від неприятелів: навіть якщо ворогам вдавалось пройти перший вхід, наступний знаходився під прямим кутом до нього, що ускладнювало швидке просування вперед. |
 |
 |
| Є тут і залишки кам’яного коридорчику під назвою "Аркада", що збереглись з 12-13 століть. А ось і їстівні кактуси - опунції, яких багато на всьому середземноморському узбережжі. |
 |
 |
| Чомусь всі храми і церкви, що будувались в Кесарії, будувались на одному і тому ж місці. Напевно, через маленькі розміри міста. Саме тому те, що на сьогодні збереглось від тих культових будівель, так і називається "Площадка храмів": на ній стояли і храм Юпітера, і візантійська церква, і арабська мечеть, і собор святого Петра, який набудували хрестоносці, але оскільки набудували не дуже добре, він завалився. А от звідки саме всі ці шматки колон - не знаю, зрозуміло тільки, що вони відносяться до найпершого періоду історії Кесарії - римського. |
 |
 |
| Є в цьому місті і коти. Мені здається, що коти в Ізраїлі живуть тільки в приморських містах - поближче до риби, якої в Середземному морі вдосталь. І "пасуться", напевно, або на рибних базарах, або навколо рибалок. |
 |
 |
| А це два шедеври Ізраїльського мистецтва. Не знаю, кого саме зображує ця статуя, підпису не було, єдине, що зрозуміло - це якийсь захисник Кесарії, причому точно єврей. Сама ця ознака різко відрізняє його від традиційних римських чи грецьких скульптур. А от картини - це сучасне мистецтво: вони зроблені з різнокольорової вовни, або чогось штучного, схожого на вовну. І висять вони в спеціальному магазинчику-галереї. |
 |
 |
| В одній із сучасних будівель на території, поряд з ресторанами і магазинами, є міні-музей, де можна подивитись коротенький фільм про історію Кесарії, який йде кожні 15 хвилин на декількох мовах, і ще "поспілкуватись" з декількома історичними постатями, такими як цариця Єлєна, апостол Павло, раббі Аківа, Ірод Великий, в спеціальному голографічному шоу. Ось така вона, Кесарія: з величезною гаванню, з мечетями і церквами, або тим, що від них лишилось, свіжим цілющим морським повітрям і блакитним небом. |
 |
 |
| Після смачного обіду в ресторанчику біля моря вирушаємо далі на північ в сторону Хайфи. Хотіли ще сьогодні потрапити в Мегіддо, яке знаходиться трошки в сторону від дороги на Хайфу, на схід, але воно вже було закрите. Тому, оглянувши найвідоміший в світі пагорб тільки збоку і помилувавшись буянням зелені в Ізріельській долині, повертаємось на дорогу до Хайфи - величезного міста-порта на славнозвісній горі Кармель. |
 |
 |
| Насолодившись видами нічної Хайфи і Бахайських садів, відправляємось спати в уже знайомий нам готель Loui M, бо треба набратись сил на нові пригоди, які чекають нас завтра. |
 |  |
