Дорога на Святу Землю і Тель Авів

Стiльки приготувань, стiльки збирань, читання путiвника, друкування карт, i ось воно - три години в лiтаку i Свята Земля, тобто Iзраїль. Чесно кажучи, Тель Авiв, наш перший пункт туристичного маршруту, дуже важко назвати святим, з усiма його барами, стрип-клубами i секс-шопами. Але все по порядку.
Першим моїм враженням про Iзраїль було те, що тут люди не особливо люблять працювати, а тим бiльше працювати швидко: нi в обмiнниках валют в аеропорту, де чоловiк так спокiйно i не поспiшаючи перегортав свої паперчики, не зважаючи на нас, i здавалось, от ще зараз каву собi зробить, вип'є, а потiм помiняє грошi, нi таксисти... Друге враження: вони все перебудовують так швидко, що нi однi електроннi карти за ними просто не встигають: в бiльшостi мiсць, де на картi повороти та розвороти, вони забороненi, або взагалi пiшохідна зона. I третє: парковка, якщо i дозволена, то дуууже дорога. Тому, дорога по мiсту складалась з довгих петлянь i намотування кiл навколо пари кварталiв, допоки не знайшли наш непримiтний хостел. Сам хостел виявився дуже милим, хоч i вказана на сайтi наявнiсть парковки означала наявнiсть платноi парковки поряд, а не безкоштовної у хостела. Але лiжка м'якi, постiль бiла i безкоштовна питна гаряча i холодна вода в холi.
Але найбiльшим бонусом цього хостелу є море, прямо через дорогу в двох кроках вiд нього. Саме тому вiн i носить назву Beachfront Hostel. Середземне, тепле, лагiдне, прозоре, чисте, з веселими хвильками... Скiльки ж щастя я бачив в очах людей, що плавали в ньому!
Дивнi вiдчуття приходять, коли повернушись в бiк берега з моря, бачиш отакi от хмарочоси прямо вздовж берега, і при цьому море, пляж і повітря все одно залишаються чистими...
До речi, знову ж дивина, але незважаючи на платну парковку, всi пляжi в мiстi не тiльки безкоштовнi, але ще й мають безкоштовнi стiльчики, лежаки i шезлонги, якi спецiальнi хлопцi-наглядачi розкладають зранку i прибирають під вечір.
	Ввечорi вибрались на прогулянку по мiсту на бульвар Ротшильда. Той самий, з якого Тель Авiв i почався близько ста рокiв тому. Кожен будиночок тут унiкальний i мiг би розказати багато цiкавих iсторiй. Але бiльш детальним розгляданням будиночкiв займемось завтра, а
сьогоднi ось лише фотографія чудової суміші одного з них - будинку Якова Лєвіна (Beit Levin, б-р Ротшильда 46) - з сучасними хмарочосами, бо наївшись морозива в найближчiй iталiйськiй gelateria, рушаємо спатки...