І знову Трієст...

Тільки відпочив від одних пригод, пора вирушати в нові. На цей раз з моїм старим другом Курчам в знайомий вже нам Трієст. Приїхавши вчора вночі, виспавшись і відсидівши день в рюкзаках на лекціях з темної матерії і космологічної інфляції, ми
поїхали в центр міста і розпочали вечір з нашого з Курчам улюбленого ресторану біля Canale Grande. Наївшись піци і морепродуктів, побігли розглядати околиці. Не вставаючи з-за столу в ресторані, тут можна милуватись округлими сірими банями і мозаїками православної церкви св. Спірідона і прямими геометричними формами католицького собору св. Антоніо, яка по своїй архітектурі, якщо не зважати на постаті святих на даху, більше нагадує давньоримський паганський храм.
Вечоріло, за морем сідало сонечко, а в каналі засинали катери...
Ось і ми всілись помилуватись рожево-оранжевим небом. До речі, у мене новий класний фотоапарат, Курча подарував нещодавно. А прямо біля моря стоїть ще одна православна, на цей раз грецька, церква.
А ще біля моря сидить кам’яна дівчинка і щось старанно шиє. Сонечко майже сіло, і на Piazza d'Unita запалювались ліхтарики і віконечка в мерії...
і в палацах по обидві сторони площі.
А на бруківці рядочками запалювались сині вогники. От і ми з Курчам сіли погрітись навколо одного. Правда, вони майже не гріють, та і на дворі достатньо тепло.